Співорганізаторами конференції виступили Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Українське товариство фізіологів рослин та Всеукраїнська асоціація біологів рослин.

У конференції взяли участь науковці з провідних навчальних і наукових установ України, Словаччини, Латвії та Росії. Були представлені доповіді вчених з установ Національної академії наук України - Інституту фізіології рослин і генетики, Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного, Інституту харчової біотехнології та геноміки,  Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, Інституту екології Карпат, а також з установ Національної академії аграрних наук України - Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва, Інституту овочівництва і баштанництва, Селекцінно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, Інституту зрошувального землеробства, Інституту олійних культур, Інституту виноградарства та виноробства імені Таїрова. На конференції широко були представлені роботи науковців з класичних національних університетів - Харківського імені В.Н. Каразна, ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровського імені Олеся Гончара, Одеського імені І.І. Мечникова, Львівського імені Івана Франка, Ужгородського, Запорізького, Кам’янець-Подільського, Тернопільського педуніверситету. Серед учасників конференції були доповіді вчених з національних аграрних університетів  - Харківського імені В.В. Докучаєва, Одеського, Таврійського агротехнічного, Сумського, Словацького сільськогосподарського.

Програма конференції передбачала засідання з пленарними та секційними доповідями, стендову сесію і проведення Школи молодих вчених та круглого столу «Сучасна біологія рослин як основа сталого розвитку». Всього під час конференції працювало шість секцій:

• - онтогенез, ріст, розвиток рослин – механізми регуляції;
• - молекулярні та біохімічні механізми фізіологічних процесів;
• - механізми адаптивності  та стійкості рослин;
• - біотехнологія, біоінженерія та трансгеноз рослин;
• - взаємодії в системі «рослина-мікроорганізм»
• - прикладні аспекти біології рослин

Програма школи молодих вчених включала доповіді-лекції, у тому числі скайп-доповіді, провідних вчених з основних теоретичних та практичних аспектів сучасної біології рослин, які досліджуються в наукових та навчальних установах України. В рамках школи молодих вчених були заслухані наступні доповіді:

• 1. Кореневі екзометаболіти та їх роль в біотехнології (Божков А.І., д.б.н., директор Інституту біології ХНУ ім.. В.Н. Каразіна)
• 2. Автофагія : шляхи самопоїдання у рослин із залученням цитоскелету (Блюм Я.Б., акад.. НАНУ, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України
• 3. Системність фотоперіодичного контролю розвитку рослин (Жмурко В.В., д.б.н., декан біологічного факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна)
• 4. Роль фотодихання в реакції фотосинтезу на високу температуру (Стасик О.О., член-кор. НАНУ, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України)
• 5. Адаптивні стратегії рослин  для використання в міських ландшафтах за умов зміни клімату (Таран Н.Ю., д.б.н., ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка)
• 6. Сучасні методи дослідження сільськогосподарських рослин (Попов В.М., к.б.н., Харківський національний університет імені  В.Н. Каразіна)
• 7. Використання методів біотехнології в селекції та насінництві овочевих культур (Івченко Т.В., д. с.-г. н., Інститут овочівництва і баштанництва НАА України)

Організатори: Міністерство освіти і науки України, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Українське товариство фізіологів рослин

14 грудня 2016 року на базі кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів  Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбувся ІІ науково-методичний інтернет-семінар «Фізіологія рослин в системі сучасних біологічних знань та  наук». Біологія рослин – наука ХХІ століття. Планета потребує більше біологів рослин. Саме з таким закликом звернулась міжнародна наукова спільнота до навчальних закладів, що готують фахівців з біології рослин. Стрімкий розвиток різних розділів науки про рослини спонукав науковців світу  до реформування та поєднання класичних та сучасних напрямів досліджень  з ботаніки, молекулярної біології, біотехнології, системної біології, еволюційної біології рослин у єдину інтеграційну дисципліну – біологія рослин. Недостатньою кількістю кваліфікованих фахівців – біологів рослин стурбована міжнародна наукова спільнота у зв’язку з постійним приростом населення та проблемами забезпечення продуктами харчування, продовольчої безпеки при змінах кліматичних умов. Саме ці глобальні проблеми та пошуки шляхів їхнього вирішення стануть головними викликами для майбутньої генерації фахівців з біології рослин. Реформи в Україні, які відбуваються в наш час, вимагають системних змін у вищій освіті для задоволення потреби суспільства в підготовці фахівців вищої кваліфікації, у тому числі з біології рослин.  Все це обумовлювало необхідність обговорити місце, роль та перспективи фізіології рослин у системі сучасних біологічних знань та наук.

В роботі інтернет-семінару взяли участь колеги з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедра фізіології та екології рослин), Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (кафедра фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів, Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва (кафедра ботаніки та фізіології рослин), Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова (кафедра ботаніки), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (кафедра ботаніки та зоології), Львівського національного університету імені І. Франка (кафедра фізіології та екології рослин), Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (кафедра фізіології та інтродукції рослин), Ужгородського національного університету (кафедра генетики, фізіології рослин і мікробіології).

За матеріалами семінару видано збірник тез, де опубліковано матеріали доповідей учасників науково-методичного семінару з наступних питань: фітофізіологія у системі наук з біології рослин; біологія рослин – наука XXI століття; актуальні напрями досліджень фізіології рослин в епоху глобалізації; сучасні аспекти наукових досліджень з фітофізіології на кафедрах класичних університетів України;  розвиток наукових шкіл з підготовки фізіологів рослин; історичні імена в фітофізіології – погляд у майбутнє; інновації у викладанні фізіології рослин; компетентнісний підхід у підготовці фахівців у галузі біології рослин; популяризація знань з біології рослин – запит сучасності. За підсумками ІІ науково-методичного інтернет-семінару учасниками була прийнята РЕЗОЛЮЦІЯ, де сформульовані рекомендації для можливого вирішення обговорюваних проблем в області зв'язку академічної, вузівської та прикладної науки; розвитку та формування  наукових шкіл з фітофізіології; вдосконалення підготовки фахівців з біології рослин; розширення контактів, обміну думками, комунікацій та  популяризації знань з біології рослин. Також прийнято рішення довести до відома Навчально-методичної комісії МОН ці пропозиції з метою їх урахування при формуванні «Стандарту освіти» для бакалаврів та магістрів.

Співорганізаторами конференції виступили Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна та Українське товариство фізіологів рослин за підтримки навчального центру ЛандауЦентр ХНУ імені В.Н. Каразіна.

В конференції прийняли очну та заочну участь вчені з провідних навчальних та наукових закладів  8 країн: України, Росії, Білорусі, Угорщини, Китаю, Йорданії, Казахстану та Узбекистану. Під час конференції відбулося урочисте засідання Українського товариства фізіологів рослин присвячене ювілею кафедри, на якому завідувач кафедри д.б.н. проф. В.В. Жмурко зробив доповідь з історії становлення, розвитку та сучасності  кафедри.

На конференції були представлені доповіді за тематичними напрямами:

• Фізіолого-біохімічна регуляція росту і розвитку рослин
• Молекулярно-генетичні механізми  та біотехнологічні аспекти
  регуляції процесів росту і розвитку
• Ріст і розвиток у взаємодії рослина - мікроорганізм
• Ріст і розвиток рослин за умов стресу
• Прикладні аспекти регуляції росту, розвитку та продуктивності рослин

За обговорення підсумків роботи прийнята резолюція, в якій наголошено на актуальності проведення досліджень у галузі регуляції росту та розвитку рослин та відмічено значну роль кафедри фізіології і біохімії рослин та мікроорганізмів ХНУ імені В.Н. Каразіна у становленні та розвитку цього напрямку сучасної  фітофізіології рослин.

В рамках конференції відбулися екскурсії до музею історії  Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, до навчального ЛандауЦентру ХНУ імені В.Н. Каразіна,  до центру сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр»; проводилися виставка «Історія кафедри ФБРіМ: від В.І. Паладіна до сучасності» та виставка навчальної та наукової літератури «Анатомія, біохімія, фізіологія рослин і мікробіологія у часописах…». За матеріалами конференції видана збірка тез учасників конференції.

20 березня 2013 на базі кафедри фізіології та біохімії рослин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбувся науково-методичний семінар з міжнародною участю «ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН У СИСТЕМІ СУЧАСНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ І НАУК».

У другій половині ХХ століття і в перше десятиліття ХХI століття біологія рослин бурхливо розвивається, що пов'язано з використанням сучасних молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних методів досліджень закономірностей життєдіяльності рослин. Розшифровка геному ряду рослин, виявлення функцій окремих генів, мікроРНК та інші досягнення «спровокували» виникнення і формування транскриптоміки, протеоміки, метаболоміки, біоінформатики, системної (інтегративної) біології. Створення досконалих приладів, дозволило дослідити закономірності перебігу різних процесів на клітинному та мембранному рівнях. Безсумнівно, що ці досягнення суттєво розширюють дослідницькі можливості фітофізіологів, поглиблюють розуміння біологічної природи процесів регуляції росту і розвитку рослин, але, переважно, на рівні її генетичних механізмів. Разом з тим, досить істотна складність полягає у дослідженні взаємозв'язку цих механізмів з протіканням фізіологічних процесів на організменному рівні.

Науково-методичний семінар проводився за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Українського товариства фізіологів рослин. В роботі семінару взяли участь колеги з Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедра фізіології та екології рослин), Львівського національного університету імені Івана Франка (кафедра фізіології та екології рослин), Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (кафедра фізіології та інтродукції рослин), Московського державного університету імені М. В. Ломоносова (кафедра фізіології рослин), Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (кафедра фізіології і біохімії рослин; кафедра ботаніки та екології рослин) і Харківського національного агарного університету імені В.В. Докучаєва (кафедра ботаніки та фізіології рослин).

Семінар проходив у форматі круглого столу. До обговорення були представлені наступні питання:
1. Інтегративна роль фітофізіологіі в системі наук про рослину
• сучасна та класична фізіологія рослин - їх взаємозв'язок
• молекулярно-біологічна фітофізіологія - нова парадигма науки
• зв'язок академічної та вузівської науки
2. Підготовка фахівців у галузі фізіології рослин
• кафедри фізіології рослин як центри підготовки
• викладання фізіології рослин в аграрних вузах
• питання якості освіти: поєднання фундаментальних знань з їх практичною орієнтацією
• організація навчального процесу
• зв'язок середньої та вищої освіти в галузі біології рослин
• проблеми працевлаштування
• проблеми фінансування

За матеріалами семінару видано збірник тез, де опубліковано 45 робіт за трьома розділами:
- ІНТЕГРАТИВНА РОЛЬ ФІТОФІЗІОЛОГІЇ У СІСТЕМІ НАУК ПРО РОСЛИНИ;
- ПІДГОТОВКА СПЕЦІАЛІСТІВ У ГАЛУЗІ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН;
- СУЧАСНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН.

У збірнику представлені тези проф. Медведєва С.С. (Санкт-Петербурзький державний університет), проф. Алибаева Р.А. (Казахський національний університет ім. Аль-Фарабі), проф. Ніколайчука В.І. зі співавторами (Ужгородський національний університет), проф. Бойко М.І. (Донецький національний університет) та ін. Всього у роботі науково-методичного семінару взяло участь більше 70 фахівців фітофізіологов.
За підсумками науково-методичного семінару учасниками прийнято резолюцію, де були сформульовані рекомендації для можливого вирішення питань, що обговорювалися: в області зв'язку академічної та вузівської науки, вдосконалення теоретичного нормативного курсу «Фізіологія та біохімія рослин» з урахуванням сучасних досягнень науки; об'єднання знань в області наук про біологію рослин; організації навчального процесу; вирішення проблем зв'язків, контактів, комунікацій, обміну думками тощо.

У жовтні 2011 року в Харкові на базі кафедри фізіології та біохімії рослин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулася ІІ Міжнародна конференція «РЕГУЛЯЦІЯ РОСТУ І РОЗВИТКУ РОСЛИН: Фізіолого-біохімічні та генетичні аспекти». Дослідження механізмів регуляції росту і розвитку рослин на різних рівнях організації рослинного організму є однією з найважливіших проблем сучасної фітофізіології. Особливістю росту і розвитку рослин є надзвичайна складність процесів, що їх обумовлюють, регуляція яких здійснюється у взаємодії фізіологічних, біохімічних і генетичних механізмів. Дослідження різних аспектів регуляції росту та розвитку рослин має досить вагоме фундаментальне значення для поглиблення уявлень про закономірності онтогенезу. Не менш значимі прикладні аспекти таких досліджень, оскільки саме процеси росту і розвитку обумовлюють формування продуктивності та якості врожаю і визначають адаптивність і стійкість рослин до стресових факторів навколишнього середовища та взаємодії з мікроорганізмами. Обговоренню даних питань і була присвячена конференція. Провідні вчені та дослідники з різних регіонів України та ближнього зарубіжжя мали можливість обговорити спільні наукові проблеми, представити результати своїх досліджень. Конференція проводилась під патронатом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та Українського товариства фізіологів рослин.

У конференції взяли участь дослідники з установ Національної академії наук України – Інституту ботаніки ім. Н.Г. Холодного, Інституту фізіології рослин і генетики, Інституту харчової біотехнології та геноміки, Інституту екології Карпат, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, Криворізького ботанічного саду, а також з установ Національної академії аграрних наук України – Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, Селекцінно-генетичного інституту, Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації, Південного біотехнологічного центру в рослинництві, Миронівського інституту пшениці ім. В.Н. Ремесла, Інституту захисту рослин, Інституту сільського господарства степової зони України.

Програма конференції передбачала пленарне і секційні засідання, стендову сесію та круглий стіл «Прикладні аспекти регуляції росту і розвитку рослин». Усього під час конференції працювало п'ять секцій:

З вітальним листом до учасників конференції звернувся Президент Українського товариства фізіологів рослин, директор Інституту фізіології рослин і генетики, академік-секретар відділення біологічних наук, академік НАН України В.В. Моргун. У своєму листі він підкреслив: «Як фундаментальна наука фізіологія рослин є теоретично основою рослинництва, що визначає її практичне значення для землеробства та новітніх біотехнологічних розробок. Саме з цим пов'язаний сучасний ренесанс фізіології рослин, оскільки подальше існування людської цивілізації неможливе без вирішення проблем продовольства та енергетики... Фізіологія рослин як наука особливо важлива для України, яка знаходиться серед потужних держав – виробників сільськогосподарської продукції. Завдання фізіологів полягає в тому, щоб бути на рівні сучасної науки, підтримувати її прогрес, зробити свій вагомий внесок у розвиток фізіології рослин та використати її здобутки на благо народу України».
Під час урочистого відкриття конференції заступник декана біологічного факультету, доцент кафедри фізіології людини і тварин В.В. Мартиненко вітала всіх учасників конференції, побажала їм плідної роботи та наголосила на актуальності тематики конференції – дослідження механізмів регуляції процесів росту і розвитку рослин для сучасної науки і практики. В.В. Мартиненко підкреслила важливість цієї події для Харківського національного університету, який відомий своїми науковими школами, підкреслила, що кафедра фізіологи та біохімії рослин Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна є центром розвитку Харківської школи дослідження росту і розвитку рослин.

У пленарних доповідях, усних і стендових повідомленнях на конференції були висвітлені різні аспекти проблеми регуляції росту і розвитку рослин. представлені результати фундаментальних досліджень регуляції процесів росту і розвитку рослин, що ілюструють комплексність даної проблеми фітофізіології.
Пленарна доповідь професора Ю.Е.Колупаєва «Участь активних форм кисню в процесах росту, розвитку та адаптації рослин до дії стресорів» була присвячена окремим аспектам ролі активних форм кисню в регуляції ростових процесів рослин на ранніх етапах онтогенезу, а також в адаптивних механізмах стресових реакцій. Він сформулював концепцію, за якою активні форми кисню в певних умовах виступають в якості сигнальних молекул в процесах адаптації рослин до дії стресових факторів.
У пленарній доповіді д.б.н. І. В. Драговоза «Синтез ризосферними мікроорганізмами фітогормонів стимулюючої дії» були розкриті важливі аспекти взаємодії рослина-мікроорганізм на рівні фітогормональної регуляції цього процесу.
Доповідь професора В.В. Жмурка «Фотоперіодичний і яровизаційний контроль розвитку рослин як система фізіолого-біохімічних і молекулярно-генетичних механізмів» була присвячена аналізу сучасного стану питання про взаємодію фізіолого-біохімічних і молекулярно-генетичних механізмів у регуляції темпів розвитку рослин в різних фотоперіодичних умовах і при яровизації. На підставі цього автор сформулював положення про те, що трофічні, фітогормональні, ензиматичні та молекулярно-генетичні процеси в фотоперіодичному і яровизаційному контролі розвитку функціонують як комплементарна система, тобто як цілісна єдність елементів структури, в якій системоутворюючим фактором виступає процес переходу рослин до цвітіння і плодоношення.
За період роботи 5 секцій було заслухано 25 доповідей, під час постерної сесії представлено 6 повідомлень. Доповідачі зупинялися на різних аспектах регуляції росту та розвитку рослин:
секція «Фізіолого-біохімічна регуляція росту та розвитку» - трансдукція фітогормональної сигналів, гібереліновий контроль цвітіння; фітохромний контроль розвитку, фізіолого-біохімічна регуляція розвитку ізогенних ліній пшениці, донорно-акцепторна взаємодія органів;
секція «Генетичні і біотехнологічні аспекти регуляції росту та розвитку» - ефекти генів фотоперіодичної чутливості і потреби в яровизації на темпи розвитку рослин, використання ДНК-маркерів для ідентифікації генотипів Ppd-B1 пшениці, ефекти генів фотоперіодичної чутливості на калюсо- і морфогенез в культурі in vitro, генетичний контроль формування квіток, суцвіть і плодів Arabidopsis thaliana (L.), поліморфізм інбредних ліній кукурудзи за RAPD-маркерами, фотоперіодична, гормональна і сахарозна регуляція бульбоутворення у фітохромних трансформантів картоплі;
секція «Ріст і розвиток в умовах стресу» - роль активних форм кисню в адаптивних реакціях, стійкість рослин до важких металів, посухостійкість рослин, ефекти генів типу і темпів розвитку пшениці на посухо- та жаростійкість;
секція «Ріст і розвиток у взаємодії рослина-мікрорганізми» - вплив мікроорганізмів кореневої зони рослин на структурно-функціональні зміни фотосинтетичного апарату, вплив бактеріальних препаратів на формування бобово-ризобіального симбіозу, їх використання для корекції мікробних процесів в агроекосистемах, вплив цих препаратів на ростові процеси, роль грибів роду Trichoderma в регуляції росту рослин, роль абсцизової кислоти, як регуляторного елемента бобово-ризобіального симбіозу, вплив екзогенного лектину на метаболічні процеси безбульбочкової сої, роль фітогормонсинтезуючих бактерій у регуляції росту і фітогормонального балансу рослин, аспекти можливої ​​участі генів VRN у формуванні ризосферного мікроценозу пшениці і в процесі асоціативної азотфіксації, а також генів ЕЕ сої у формуванні симбіотичного апарату в різних фотоперіодичних умовах;
Більшість доповідей на секції «Прикладні аспекти регуляції росту, розвитку та продуктивності» були присвячені вирішенню різних аспектів регуляції росту рослин з використанням фізіологічно активних речовин, макро- і мікродобрив, різних гербіцидів та їх комбінацій. За підсумками конференції відбувся Круглий стіл, на якому були обговорені проблеми використання результатів фундаментальних досліджень росту і розвитку рослин в практиці рослинництва.

Аналіз питань, висвітлених у ході роботи і в Матеріалах конференції свідчить про те, що проблема регуляції росту, розвитку та продуктивності рослин вельми інтенсивно і різнобічно досліджується на різних рівнях організації рослинного організму, з використанням різних методологічних і методичних підходів. Результати значної кількості фундаментальних робіт з цієї проблеми знаходять своє застосування в практиці рослинництва, що сприяє розробці нових, більш досконалих технологій обробітку рослин.